1. Орфографічний словник української мови

дзвінкість

дзві́нкість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвінкість — -кості, ж. Властивість за знач. дзвінкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзвінкість — Дзві́нкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дзвінкість — ДЗВІ́НКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. дзвінки́й. Сам грудний резонатор неспроможний надати голосу тієї дзвінкості, свіжого й яскравого тембру, що зветься «металом» (Худ. чит.., 1955, 54); *Образно. Словник української мови в 11 томах