дзвінкість
дзві́нкість
-кості, ж.
Властивість за знач. дзвінкий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвінкість — дзві́нкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дзвінкість — Дзві́нкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзвінкість — ДЗВІ́НКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. дзвінки́й. Сам грудний резонатор неспроможний надати голосу тієї дзвінкості, свіжого й яскравого тембру, що зветься «металом» (Худ. чит.., 1955, 54); *Образно. Словник української мови в 11 томах