дзеркальник

дзерка́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзеркальник — -а, ч. Майстер, який виготовляє дзеркала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзеркальник — ДЗЕРКА́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, який виготовляє дзеркала. Дзеркальники та малярі по фарфору перевершили усіх (Тулуб, Людолови, II, 1957, 290). Словник української мови в 11 томах