дзеркальник
ДЗЕРКА́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, який виготовляє дзеркала.
Дзеркальники та малярі по фарфору перевершили усіх (Тулуб, Людолови, II, 1957, 290).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзеркальник — дзерка́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дзеркальник — -а, ч. Майстер, який виготовляє дзеркала. Великий тлумачний словник сучасної мови