дзеркальник

дзерка́льник

-а, ч.

Майстер, який виготовляє дзеркала.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзеркальник — дзерка́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дзеркальник — ДЗЕРКА́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, який виготовляє дзеркала. Дзеркальники та малярі по фарфору перевершили усіх (Тулуб, Людолови, II, 1957, 290). Словник української мови в 11 томах