дзеркальний

ДЗЕРКА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до дзе́ркало.

Широке горіхове ліжко з відполірованими до дзеркального блиску спинками ретельно покрите тюлевим покривалом (Руд., Остання шабля, 1959, 50);

// Зробл. з дзеркала, обладнаний дзеркалом.

Аркадій Валеріанович.. зупиняється перед дзеркальною шафою (Стельмах, Хліб.., 1959, 292);

Тепер передбачається створення найбільшого в світі дзеркального телескопа (Наука.., 10, 1961, 28).

2. перен. Який має рівну, блискучу поверхню.

Над дзеркальними водами Дніпра квилила самотня чайка (Рибак, Що сталося.., 1947, 85).

∆ Дзерка́льний ко́роп — риба з великою блискучою лускою, що розводиться в озерах, ставках і річках.

Прилетів літак і привіз.. мільйон мальків дзеркального коропа (Рад. Укр., 23.VІІІ 1949, 3);

Дзерка́льний чаву́н, заст. — чавун з вмістом марганцю, використовуваний у виробництві сталі.

Дзеркальний чавун має білий колір з променистим зломом і вміст марганцю від 10 до 25% (Слюс. справа, 1957, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзеркальний — дзерка́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дзеркальний — -а, -е. 1》 Прикм. до дзеркало. || Зробл. з дзеркала, обладнаний дзеркалом. 2》 перен. Який має рівну, блискучу поверхню. Дзеркальна реприза муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзеркальний — див. світлий Словник синонімів Вусика
  4. дзеркальний — Дзеркальний, -а, -е Зеркальный. Дзеркальні вікна. Мир. ХРВ. 68. Словник української мови Грінченка