дзеркальний
ДЗЕРКА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до дзе́ркало.
Широке горіхове ліжко з відполірованими до дзеркального блиску спинками ретельно покрите тюлевим покривалом (Руд., Остання шабля, 1959, 50);
// Зробл. з дзеркала, обладнаний дзеркалом.
Аркадій Валеріанович.. зупиняється перед дзеркальною шафою (Стельмах, Хліб.., 1959, 292);
Тепер передбачається створення найбільшого в світі дзеркального телескопа (Наука.., 10, 1961, 28).
2. перен. Який має рівну, блискучу поверхню.
Над дзеркальними водами Дніпра квилила самотня чайка (Рибак, Що сталося.., 1947, 85).
∆ Дзерка́льний ко́роп — риба з великою блискучою лускою, що розводиться в озерах, ставках і річках.
Прилетів літак і привіз.. мільйон мальків дзеркального коропа (Рад. Укр., 23.VІІІ 1949, 3);
Дзерка́льний чаву́н, заст. — чавун з вмістом марганцю, використовуваний у виробництві сталі.
Дзеркальний чавун має білий колір з променистим зломом і вміст марганцю від 10 до 25% (Слюс. справа, 1957, 6).
Значення в інших словниках
- дзеркальний — дзерка́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- дзеркальний — -а, -е. 1》 Прикм. до дзеркало. || Зробл. з дзеркала, обладнаний дзеркалом. 2》 перен. Який має рівну, блискучу поверхню. Дзеркальна реприза муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзеркальний — див. світлий Словник синонімів Вусика
- дзеркальний — Дзеркальний, -а, -е Зеркальный. Дзеркальні вікна. Мир. ХРВ. 68. Словник української мови Грінченка