1. Орфографічний словник української мови

дзум

дзум

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзум — виг., розм. Уживається як присудок за знач. дзуміти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзум — ДЗУМ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. дзумі́ти. Бджілка на шибці на секунду примовкла, тоді знову завела своєї — дзум та дзум — ще дужче (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88). Словник української мови в 11 томах