дзуміння

дзумі́ння

іменник середнього роду, істота

дзижчання

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзуміння — -я, с., розм. Дія за знач. дзуміти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзуміння — ДЗУМІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дзумі́ти і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах