дзуміння

ДЗУМІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дзумі́ти і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзуміння — дзумі́ння іменник середнього роду, істота дзижчання розм. Орфографічний словник української мови
  2. дзуміння — -я, с., розм. Дія за знач. дзуміти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови