дзуміння

дзумі́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. дзуміти і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзуміння — дзумі́ння іменник середнього роду, істота дзижчання розм. Орфографічний словник української мови
  2. дзуміння — ДЗУМІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дзумі́ти і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах