1. Орфографічний словник української мови

дзусь

дзусь

вигук

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзусь — дзуськи, рідко дзус, дзуски, виг., фам. Крик, яким відганяють котів. || перен. Годі, зась. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзусь — ДЗУСЬ, ДЗУ́СЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУ́СКИ, виг., фам. Крик, яким відганяють котів; // перен. Годі, зась. [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Фр., IX, 1952, 419); Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб!... Словник української мови в 11 томах