1. Орфографічний словник української мови

дзьобик

дзьо́бик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзьобик — -а, ч. Зменш. до дзьоб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзьобик — ДЗЬО́БИК, а, ч. Зменш. до дзьоб. Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить (Укр.. присл.., 1955, 204); Гуска-мати, вигинаючи шию, пила воду, а їй наслідували гусенята, задираючи в небо ніжно-рожеві дзьобики (Шиян, Баланда, 1957, 80)... Словник української мови в 11 томах