1. Орфографічний словник української мови

дзьобатий

дзьоба́тий

прикметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзьобатий — рідко дзюбатий -а, -е. 1》 Який має великий дзьоб. 2》 розм. Схожий на дзьоб; такий, як дзьоб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзьобатий — Дзюба́тий і дзьоба́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дзьобатий — ДЗЬОБА́ТИЙ, рідко ДЗЮБА́ТИЙ а, е. 1. Який має великий дзьоб. Лиш круки дзюбаті та сиві діди не радіють,.. гудять весну-скороспілку (Дн. Чайка, Тв., 1960, 189); Ліда підняла орлові дзьобату голову (Руд., Вітер.., 1958, 6). 2. розм. Словник української мови в 11 томах