1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дзьобатий

Дзюба́тий і дзьоба́тий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзьобатий — дзьоба́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. дзьобатий — рідко дзюбатий -а, -е. 1》 Який має великий дзьоб. 2》 розм. Схожий на дзьоб; такий, як дзьоб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзьобатий — ДЗЬОБА́ТИЙ, рідко ДЗЮБА́ТИЙ а, е. 1. Який має великий дзьоб. Лиш круки дзюбаті та сиві діди не радіють,.. гудять весну-скороспілку (Дн. Чайка, Тв., 1960, 189); Ліда підняла орлові дзьобату голову (Руд., Вітер.., 1958, 6). 2. розм. Словник української мови в 11 томах