1. Орфографічний словник української мови

дикт

дикт

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикт — -у, ч. 1》 Тонкі пластинки дерева, що їх застосовують для обклеювання столярних виробів, аби надати їм гарного вигляду. 2》 Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дикт — ФАНЕ́РА (деревинний матеріал з кількох склеєних пластин), ДИКТ, ШПО́НА, ШПОН (одношарова, неклеєна). Оббитий зеленою фанерою газик підкотився до самої хвіртки (С. Словник синонімів української мови
  3. дикт — Дикт, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дикт — ДИКТ, у, ч. 1. Тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду. 2. Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера. На схилі невисокого пагорба.. Словник української мови в 11 томах