дикт
ФАНЕ́РА (деревинний матеріал з кількох склеєних пластин), ДИКТ, ШПО́НА, ШПОН (одношарова, неклеєна). Оббитий зеленою фанерою газик підкотився до самої хвіртки (С. Журахович); Великі скляні двері парадного під'їзду було забито аркушами дикту і дошками навхрест (Л. Первомайський); Підійшли до воза, навантаженого ясеневими шпонами (М. Стельмах); Береза і вільха є цінним матеріалом для виробництва переклейної фанери та шпону (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дикт — дикт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дикт — -у, ч. 1》 Тонкі пластинки дерева, що їх застосовують для обклеювання столярних виробів, аби надати їм гарного вигляду. 2》 Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дикт — Дикт, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дикт — ДИКТ, у, ч. 1. Тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду. 2. Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера. На схилі невисокого пагорба.. Словник української мови в 11 томах