1. Орфографічний словник української мови

динго

ди́нго

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динго — невідм., ч. і ж. Дикий собака, який водиться в Австралії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. динго — ди́нго (англ. dingo, з австрал. мов) дикий австралійський собака. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. динго — Здичавілий домашній собака, єдиний рідкісний представник хижих ссавців із ряду вовчих в Австралії; бл. 3 тис. до н.е. завезений людиною з Азії; рідкісний. Універсальний словник-енциклопедія