динго
Здичавілий домашній собака, єдиний рідкісний представник хижих ссавців із ряду вовчих в Австралії; бл. 3 тис. до н.е. завезений людиною з Азії; рідкісний.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- динго — ди́нго іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- динго — невідм., ч. і ж. Дикий собака, який водиться в Австралії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- динго — ди́нго (англ. dingo, з австрал. мов) дикий австралійський собака. Словник іншомовних слів Мельничука