динго
ди́нго
невідм., ч. і ж.
Дикий собака, який водиться в Австралії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- динго — ди́нго іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- динго — ди́нго (англ. dingo, з австрал. мов) дикий австралійський собака. Словник іншомовних слів Мельничука
- динго — Здичавілий домашній собака, єдиний рідкісний представник хижих ссавців із ряду вовчих в Австралії; бл. 3 тис. до н.е. завезений людиною з Азії; рідкісний. Універсальний словник-енциклопедія