1. Орфографічний словник української мови

директивний

директи́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. директивний — -а, -е. Стос. до директиви. Директивні органи. || Який є директивою або містить керівні вказівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. директивний — Вказівний, вказаний, завдальний, загаданий, наказовий, наказаний, напрямний, обов'язковий Словник чужослів Павло Штепа
  3. директивний — ДИРЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до директиви. Директивні органи; // Який є директивою або містить у собі керівні вказівки. Нині на перший план.. виходить ініціатива, творчість, зацікавленість, а не формальне виконання директивних циркулярів (Літ. Укр., 27.ІІІ 1964, 1). Словник української мови в 11 томах