1. Великий тлумачний словник сучасної мови

директивний

директи́вний

-а, -е.

Стос. до директиви. Директивні органи.

|| Який є директивою або містить керівні вказівки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. директивний — директи́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. директивний — Вказівний, вказаний, завдальний, загаданий, наказовий, наказаний, напрямний, обов'язковий Словник чужослів Павло Штепа
  3. директивний — ДИРЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до директиви. Директивні органи; // Який є директивою або містить у собі керівні вказівки. Нині на перший план.. виходить ініціатива, творчість, зацікавленість, а не формальне виконання директивних циркулярів (Літ. Укр., 27.ІІІ 1964, 1). Словник української мови в 11 томах