дисгармонійний

дисгармоні́йний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисгармонійний — -а, -е, книжн. Який є дисгармонією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дисгармонійний — НЕМИЛОЗВУ́ЧНИЙ (про звуки, звучання — неприємний для слуху), НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ рідко; КАКОФОНІ́ЧНИЙ книжн. (який болісно вражає слух); ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ (з порушенням гармонійного поєднання звуків). Словник синонімів української мови
  3. дисгармонійний — ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Який є дисгармонією. Інколи можна почути нарікання на те, що схрещування рисистих і важковозних коней дає приплід дисгармонійної будови (Конярство, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах