дисгармонійний

НЕМИЛОЗВУ́ЧНИЙ (про звуки, звучання — неприємний для слуху), НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ рідко; КАКОФОНІ́ЧНИЙ книжн. (який болісно вражає слух); ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ (з порушенням гармонійного поєднання звуків). Немилозвучний збіг звуків; Немилозвучна мелодія; Вона (мова тогочасних українських письменників) стала тяжка до вимовлення, стала однією з найбільш какофонічних мов. І цього ми досягли нехитро.. Ми тільки забули два-три закони урівноваження вокалізму з консонантизмом, які існують в живій мові (В. Самійленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисгармонійний — дисгармоні́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дисгармонійний — -а, -е, книжн. Який є дисгармонією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дисгармонійний — ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Який є дисгармонією. Інколи можна почути нарікання на те, що схрещування рисистих і важковозних коней дає приплід дисгармонійної будови (Конярство, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах