дисгармонійний
НЕМИЛОЗВУ́ЧНИЙ (про звуки, звучання — неприємний для слуху), НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙ рідко; КАКОФОНІ́ЧНИЙ книжн. (який болісно вражає слух); ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ (з порушенням гармонійного поєднання звуків). Немилозвучний збіг звуків; Немилозвучна мелодія; Вона (мова тогочасних українських письменників) стала тяжка до вимовлення, стала однією з найбільш какофонічних мов. І цього ми досягли нехитро.. Ми тільки забули два-три закони урівноваження вокалізму з консонантизмом, які існують в живій мові (В. Самійленко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисгармонійний — дисгармоні́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- дисгармонійний — -а, -е, книжн. Який є дисгармонією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисгармонійний — ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Який є дисгармонією. Інколи можна почути нарікання на те, що схрещування рисистих і важковозних коней дає приплід дисгармонійної будови (Конярство, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах