1. Орфографічний словник української мови

дияволиця

дияволи́ця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дияволиця — див. дияволка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дияволиця — ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С. Словник синонімів української мови
  3. дияволиця — ДИЯВОЛИ́ЦЯ див. дия́волка. Словник української мови в 11 томах