1. Орфографічний словник української мови

дияволка

дия́волка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дияволка — -и, дияволиця, -і. Жін. до диявол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дияволка — ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С. Словник синонімів української мови
  3. дияволка — ДИЯ́ВОЛКА, и, ДИЯВОЛИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до дия́вол. Лукія не дияволиця, ..але нечистий, напевне, її каламутить (Донч., III, 1956, 134). Словник української мови в 11 томах