1. Орфографічний словник української мови

диякониха

диякони́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диякониха — -и, ж., церк., розм. Жінка диякона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. диякониха — ДИЯКОНИ́ХА, и, ж., церк., розм. Жінка диякона. Молода, але змарніла, убого вбрана жінка щось шепоче на вухо поважній старій вдові-дияконисі (Л. Укр., II, 1951, 227). Словник української мови в 11 томах