диякониха
диякони́ха
-и, ж., церк., розм.
Жінка диякона.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диякониха — диякони́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- диякониха — ДИЯКОНИ́ХА, и, ж., церк., розм. Жінка диякона. Молода, але змарніла, убого вбрана жінка щось шепоче на вухо поважній старій вдові-дияконисі (Л. Укр., II, 1951, 227). Словник української мови в 11 томах