довгочасний

Значення в інших словниках

1. довгочасний — -а, -е. Те саме, що довготривалий. || Здатний довго існувати, розрахований на довгий період. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. довгочасний — див. довгий; старий Словник синонімів Вусика
3. довгочасний — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал. Словник синонімів української мови
4. довгочасний — Довгоча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. довгочасний — ДОВГОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що довготрива́лий. Розуміючи серйозність своєї хвороби, Ленін допускав можливість довгочасної перерви в своїй роботі (Біогр. Леніна, 1955, 266); Після перших вдалих спроб він збирався в довгочасний політ (Трубл. Словник української мови в 11 томах