1. Великий тлумачний словник сучасної мови

довгочасний

довгоча́сний

-а, -е.

Те саме, що довготривалий.

|| Здатний довго існувати, розрахований на довгий період.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгочасний — довгоча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгочасний — див. довгий; старий Словник синонімів Вусика
  3. довгочасний — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. довгочасний — Довгоча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. довгочасний — ДОВГОЧА́СНИЙ, а, е. Те саме, що довготрива́лий. Розуміючи серйозність своєї хвороби, Ленін допускав можливість довгочасної перерви в своїй роботі (Біогр. Леніна, 1955, 266); Після перших вдалих спроб він збирався в довгочасний політ (Трубл. Словник української мови в 11 томах