1. Орфографічний словник української мови

довірчий

дові́рчий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довірчий — -а, -е. 1》 рідко. Який виявляє, виражає довір'я кому-, чому-небудь, ґрунтується на довір'ї. Довірчий тон. 2》 юр. Який дає право діяти від імені особи, що видала довіреність. Довірчий документ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довірчий — ДОВІ́РЧИЙ, а, е. 1. рідко. Який виявляє, виражає довір’я кому-, чому-небудь, грунтується на довір’ї. Довірчий тон. 2. юр. Який дає право діяти від імені особи, що видала довіреність. Довірчий документ. Словник української мови в 11 томах