догідливий

догі́дливий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догідливий — -а, -е. Який догоджає кому-небудь, намагається задовольнити чиї-небудь бажання. || зневажл. Який нещиро, улесливо догоджає. || Який виражає улесливість; власт. підлесливій, нещирій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. догідливий — див. Добрий; покірний Словник синонімів Вусика
  3. догідливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
  4. догідливий — ДОГІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який догоджає кому-небудь, намагається задовольнити чиї-небудь бажання. І тямущий, і догідливий [Данило], та.. убили хлопця парубки на досвітках (Бурл., О. Вересай, 1959, 112); // зневажл. Який нещиро, улесливо догоджає. Словник української мови в 11 томах