догідливий

догі́дливий

-а, -е.

Який догоджає кому-небудь, намагається задовольнити чиї-небудь бажання.

|| зневажл. Який нещиро, улесливо догоджає.

|| Який виражає улесливість; власт. підлесливій, нещирій людині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догідливий — догі́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. догідливий — див. Добрий; покірний Словник синонімів Вусика
  3. догідливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
  4. догідливий — ДОГІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який догоджає кому-небудь, намагається задовольнити чиї-небудь бажання. І тямущий, і догідливий [Данило], та.. убили хлопця парубки на досвітках (Бурл., О. Вересай, 1959, 112); // зневажл. Який нещиро, улесливо догоджає. Словник української мови в 11 томах