докажчик
дока́жчик
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докажчик — -а, ч., діал. Викривач, обвинувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докажчик — Доводець Словник чужослів Павло Штепа
- докажчик — див. виказувач Словник синонімів Вусика
- докажчик — ДОКА́ЖЧИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто доказує чию-небудь винність. Хоч його і під суд віддадуть, та як докажчиків.. нема, так він і надіється, що йому усе так і минеться (Кв.-Осн., II, 1956, 395). Словник української мови в 11 томах