1. Великий тлумачний словник сучасної мови

докажчик

дока́жчик

-а, ч., діал.

Викривач, обвинувач.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докажчик — дока́жчик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. докажчик — Доводець Словник чужослів Павло Штепа
  3. докажчик — див. виказувач Словник синонімів Вусика
  4. докажчик — ДОКА́ЖЧИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто доказує чию-небудь винність. Хоч його і під суд віддадуть, та як докажчиків.. нема, так він і надіється, що йому усе так і минеться (Кв.-Осн., II, 1956, 395). Словник української мови в 11 томах