1. Орфографічний словник української мови

докорінний

докорі́нний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докорінний — [докоур’ін:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  2. докорінний — -а, -е. Який стосується основ, коренів чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докорінний — ДОКОРІ́ННИЙ (який стосується основних питань, порушує основи чого-небудь), ГРУНТО́ВНИЙ, КОРІННИ́Й, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ рідше. — Питання про докорінну реконструкцію нашого заводу в принципі вже було розв'язане (Ю. Словник синонімів української мови
  4. докорінний — ДОКОРІ́ННИЙ, а, е. Який стосується основ, коренів чого-небудь. — Я мрію про більше — про докорінну перебудову села (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах