докорінний

ДОКОРІ́ННИЙ (який стосується основних питань, порушує основи чого-небудь), ГРУНТО́ВНИЙ, КОРІННИ́Й, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ рідше. — Питання про докорінну реконструкцію нашого заводу в принципі вже було розв'язане (Ю. Шовкопляс); Старість — це мудрість, акумульована в багаторічному життєвому досвіді.. Сучасне суспільство піддає цю аксіому ґрунтовному перегляду (з журналу); — Жінка нарешті відчула рівні свої права з чоловіком.. — а це корінним чином змінило її психіку, поведінку (Є. Гуцало); Упоювалися (студенти) блискучими надіями на недалеку, радикальну зміну людських відносин (І. Франко); — У нас незабаром має бути генеральна реорганізація наших їдалень (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докорінний — докорі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. докорінний — [докоур’ін:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. докорінний — -а, -е. Який стосується основ, коренів чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. докорінний — ДОКОРІ́ННИЙ, а, е. Який стосується основ, коренів чого-небудь. — Я мрію про більше — про докорінну перебудову села (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах