1. Орфографічний словник української мови

допитливість

допи́тливість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитливість — -вості, ж. Властивість за знач. допитливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. допитливість — ДОПИ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. допи́тливий. Рано Свиридон навчився завдавати клопоту родині, і щоразу його тягла в світ допитливість, цікавість до нових місць, тварин, явищ природи (Ю. Янов., II, 1958, 323); Великі карі очі світились розумом, допитливістю (Мас., Життя.., 1960, 95). Словник української мови в 11 томах