1. Великий тлумачний словник сучасної мови

допитливість

допи́тливість

-вості, ж.

Властивість за знач. допитливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитливість — допи́тливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. допитливість — ДОПИ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. допи́тливий. Рано Свиридон навчився завдавати клопоту родині, і щоразу його тягла в світ допитливість, цікавість до нових місць, тварин, явищ природи (Ю. Янов., II, 1958, 323); Великі карі очі світились розумом, допитливістю (Мас., Життя.., 1960, 95). Словник української мови в 11 томах