доробка

доро́бка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доробка — -и, ж. Дія за знач. доробляти, доробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доробка — ДОРО́БКА, и, ж. Дія за знач. доробля́ти, дороби́ти. За кілька днів до від’їзду Михайло Лукич узяв сюїту й заявив, що вона вимагає кардинальної доробки (Дмит., Розлука, 1957, 183). Словник української мови в 11 томах