доробка

доро́бка

-и, ж.

Дія за знач. доробляти, доробити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доробка — доро́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. доробка — ДОРО́БКА, и, ж. Дія за знач. доробля́ти, дороби́ти. За кілька днів до від’їзду Михайло Лукич узяв сюїту й заявив, що вона вимагає кардинальної доробки (Дмит., Розлука, 1957, 183). Словник української мови в 11 томах