1. Орфографічний словник української мови

дохлий

до́хлий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дохлий — (- тварин) неживий, мертвий; П. кволий, немічний, слабосилий, плохий. Словник синонімів Караванського
  2. дохлий — -а, -е. 1》 Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий. 2》 перен., фам. Кволий, немічний, слабосилий (про людей, тварин). 3》 розм. Невисокої якості, нікудишній, слабкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дохлий — див. мертвий; слабий Словник синонімів Вусика
  4. дохлий — МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -. Словник синонімів української мови
  5. дохлий — ДО́ХЛИЙ, а, е. 1. Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий. Тепер лісу того й признаку нема, а замість річки якийсь гнилий проточок, куди скидають битих собак та дохлих котів (Мирний, 1, 1954, 182)... Словник української мови в 11 томах
  6. дохлий — Дохлий, -а, -е Дохлый. Стор. І. 66. Словник української мови Грінченка