1. Словник української мови в 11 томах

дохлий

ДО́ХЛИЙ, а, е.

1. Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий.

Тепер лісу того й признаку нема, а замість річки якийсь гнилий проточок, куди скидають битих собак та дохлих котів (Мирний, 1, 1954, 182);

Фанатична юрба кидала в мене.. кавуновими лушпайками, тухлими яйцями та дохлими мишами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 395).

2. перен., фам. Кволий, немічний, слабосилий (про людей, тварин).

Його.. відшмагали різками, мов мерзенного злодія, за якусь дохлу шкапу, яку він не встеріг від вовчих зубів (Добр., Очак. розмир, 1965, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дохлий — до́хлий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дохлий — (- тварин) неживий, мертвий; П. кволий, немічний, слабосилий, плохий. Словник синонімів Караванського
  3. дохлий — -а, -е. 1》 Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий. 2》 перен., фам. Кволий, немічний, слабосилий (про людей, тварин). 3》 розм. Невисокої якості, нікудишній, слабкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дохлий — див. мертвий; слабий Словник синонімів Вусика
  5. дохлий — МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -. Словник синонімів української мови
  6. дохлий — Дохлий, -а, -е Дохлый. Стор. І. 66. Словник української мови Грінченка