1. Словник української мови в 11 томах

дохлятина

ДОХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм.

1. Здохла тварина;

// збірн. М’ясо, трупи здохлих тварин; падло.

Леви і леопарди живляться свіжим м’ясом, а гієни і шакали вдовольняються дохлятиною (Фіз. геогр.,5, 1956, 140).

2. ч. і ж., перен. Квола, слабосила людина або тварина.

[Котенко:] Адже як прибилася вона, то всі кричали: де це ви таку дохлятину вискіпали?.. А я передбачив, що в тім дранті є вогник (Стар., Вибр., 1959, 394).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дохлятина — дохля́тина 1 іменник жіночого роду, істота здохла тварина дохля́тина 2 іменник жіночого роду збірне дохля́тина 3 іменник жіночого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. дохлятина — Падло, стерво, дохлина; (- людину) живий труп, дохляка. Словник синонімів Караванського
  3. дохлятина — -и, ж., розм. 1》 Здохла тварина. || збірн. М'ясо, трупи здохлих тварин; падло. 2》 ч. і ж., перен. Квола, слабосила людина або тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дохлятина — Дохлина, стерво Словник чужослів Павло Штепа
  5. дохлятина — ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Словник синонімів української мови