1. Орфографічний словник української мови

дохлятина

дохля́тина 1

іменник жіночого роду, істота

здохла тварина

дохля́тина 2

іменник жіночого роду

збірне

дохля́тина 3

іменник жіночого роду, істота

про людину

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дохлятина — Падло, стерво, дохлина; (- людину) живий труп, дохляка. Словник синонімів Караванського
  2. дохлятина — -и, ж., розм. 1》 Здохла тварина. || збірн. М'ясо, трупи здохлих тварин; падло. 2》 ч. і ж., перен. Квола, слабосила людина або тварина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дохлятина — Дохлина, стерво Словник чужослів Павло Штепа
  4. дохлятина — ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Словник синонімів української мови
  5. дохлятина — ДОХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. 1. Здохла тварина; // збірн. М’ясо, трупи здохлих тварин; падло. Леви і леопарди живляться свіжим м’ясом, а гієни і шакали вдовольняються дохлятиною (Фіз. геогр.,5, 1956, 140). 2. ч. і ж., перен. Словник української мови в 11 томах