дратун

драту́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дратун — -а, ч., розм. Той, хто дратує кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дратун — ДРАТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто дратує кого-небудь. А Тінь за ним женеться, Мов ловить дратуна свого (Гл., Вибр., 1957, 190). Словник української мови в 11 томах