дратівливий

Значення в інших словниках

1. дратівливий — ДРАТІВЛИВИЙ – ДРАТІВНИЙ – ДРАТЛИВИЙ – ДРАЗЛИВИЙ – ДРАЖЛИВИЙ Дратівливий. 1. Який перебуває в стані нервового напруження; який швидко дратується; який викликає роздратування; роздратований. Останнім часом Сергій став дратівливий, неуважний на роботі (О. Літературне слововживання
2. дратівливий — ДРАЗЛИВИЙ, нервовий; (запах) дратівний, подразливий; дратливий. Словник синонімів Караванського
3. дратівливий — -а, -е. 1》 Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дразливий. || Який виникає через нервове збудження. || Який викликає роздратування. 2》 Те саме, що дратівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дратівливий — ДРАТІВЛИ́ВИЙ (який швидко роздратовується, збуджується), ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗЛИВИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ. Вона змарніла, стала дратівливою, нетерплячою (А. Хорунжий); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську!... Словник синонімів української мови
5. дратівливий — ДРАТІВЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дразливий. Останнім часом Сергій став дратівливий, неуважний на роботі (Гур., Друзі.. Словник української мови в 11 томах