дратівливий

ДРАТІВЛИ́ВИЙ (який швидко роздратовується, збуджується), ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗЛИВИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ. Вона змарніла, стала дратівливою, нетерплячою (А. Хорунжий); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську! Лагідний друг мій став такий дражливий (Леся Українка); Страшенно нервовий і дразливий, він у дитинстві терпів од нападів корчів, подібних до епілепсії (І. Франко); Вона здалася йому якоюсь збудженою, дратливою (С. Голованівський).

ПОДРА́ЗЛИВИЙ (який діє, перев. негативно, на організм або окремі органи, спричиняє подразнення), ПОДРА́ЗНИЙ, ПОДРА́ЗНЮЮЧИЙ рідко, ДРАТІВНИ́Й, ДРАТІВЛИ́ВИЙ, ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗНЮВАЛЬНИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ (пов'язаний з дією подразника на організм чи окремий орган). Шибки на веранді вже не відповідали на зітхання далеких гармат тонким подразливим дзвоном (О. Гончар); Подразна дія світла; Подразнююча речовина; Велику приземкувату хату, де розмістилася санітарна частина полку, сповнювали гострі, дратівні пахощі карболки, поту, закипілої крові (С. Журахович); Тишу порушувало завивання мотора та дратівливе деренчання.. скла (Ю. Мушкетик); День — другий, і мури та ґрати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки,.. — все лишилося десь за мною (С. Васильченко); Не забула (Надія), що Шафорост не прощає їй жодного дразливого слова (Я. Баш); Подразнювальний процес.