1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дратівливий

дратівли́вий

-а, -е.

1》 Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дразливий.

|| Який виникає через нервове збудження.

|| Який викликає роздратування.

2》 Те саме, що дратівний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дратівливий — дратівли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дратівливий — ДРАТІВЛИВИЙ – ДРАТІВНИЙ – ДРАТЛИВИЙ – ДРАЗЛИВИЙ – ДРАЖЛИВИЙ Дратівливий. 1. Який перебуває в стані нервового напруження; який швидко дратується; який викликає роздратування; роздратований. Останнім часом Сергій став дратівливий, неуважний на роботі (О. Літературне слововживання
  3. дратівливий — ДРАЗЛИВИЙ, нервовий; (запах) дратівний, подразливий; дратливий. Словник синонімів Караванського
  4. дратівливий — ДРАТІВЛИ́ВИЙ (який швидко роздратовується, збуджується), ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗЛИВИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ. Вона змарніла, стала дратівливою, нетерплячою (А. Хорунжий); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську!... Словник синонімів української мови
  5. дратівливий — ДРАТІВЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дразливий. Останнім часом Сергій став дратівливий, неуважний на роботі (Гур., Друзі.. Словник української мови в 11 томах