дренькати

дре́нькати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дренькати — -аю, -аєш, недок., розм. Створювати, видавати дзвінкі, короткі, тремтячі звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дренькати — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил. Словник синонімів української мови
  3. дренькати — ДРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Створювати, видавати дзвінкі, короткі, тремтячі звуки. Спочатку чули [браття], як стара шасталася по хаті, стогнала, дренькала якимись посудинами, але по якімсь часі все утихло (Фр., VIII, 1952, 197). Словник української мови в 11 томах