1. Орфографічний словник української мови

дренькіт

дре́нькіт

іменник чоловічого роду

дзвінкі, короткі, тремтячі звуки

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дренькіт — -коту, ч., розм. Дзвінкі, короткі, тремтячі звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дренькіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. дренькіт — ДРЕ́НЬКІТ, коту, ч., розм. Дзвінкі, короткі, тремтячі звуки. Він старую мандоліну Сіпав пальцями худими, Прикрий дренькіт відбивали Кручі — наче насміхались (Л. Укр., IV, 1954, 155); *У порівн. І голоси у них.. немов дренькіт розбитого баняка (Фр., VIII, 1952, 327). Словник української мови в 11 томах